Сьогодні, 7 червня, в православному календарі за новоюліанським стилем християни вихваляють святого Феодота Анкірського і папу римського Маркеліана. А за старим календарем – єпископа Ферапонта Кіпрського і пророка Іоанну Предтечу. Також вірянам варто знати, що нині Троїцька батьківська субота, в яку треба пом’янути померлих близьких і відвідати цвинтар, а також приготуватися до майбутньої дати – завтра буде Трійця 2025.
Видання Centr! зібрало всі відомі традиції та прикмети цього дня.
День пам’яті святого Феодота Анкірського
Святий Феодот Анкірський — це християнський мученик початку IV століття.
Він народився і мешкав в Анкирі (сучасна Анкара) в Галатії. Під час жорстоких переслідувань християн за імператора Діоклетіана (бл. 303 р.) саме Феодот перетворив свій дім на притулок: у схованці приймав віруючих, опікувався хворими, таємно проводив богослужіння й навіть годував ув’язнених мучеників.
Коли проконсул Теоктен наказав, щоб будь-які продукти спочатку приносилися в жертву поганським богам, Феодот закупив крупні запаси харчів і продовжив допомагати людям.
Після того, як сім жінок-мучениць (Техуса, Александра, Клавдія, Фаїна, Евфрасія, Матьяна та Юлітта) були жорстоко вбиті та їхні тіла вкинули в море, Феодот ризикнув і витягнув їхні трупи для гідного поховання. За цей вчинок рано зранку його заарештували, піддали тортурам і стратили мечем.
Його святий прах, за легендою, був перенесений до сусіднього містечка Малос, де місцевий священик Фронтон викопав йому гробницю; пізніше над нею збудували каплицю.
З тих пір 7 червня (за новим стилем) в православній традиції відзначається День пам’яті святого Феодота Анкірського. Його вважають покровителем переслідуваних, хворих і подорожніх, а також – завзятим захисником чистоти віри й милосердя.
Народне свято Федот Урожайник: традиції
Українці називали цей день Федот Урожайник і присвячували посіву пізніх овочів та зернових.
В давнину українці всім селом виходили до посівів із іконою святого Феодота, хресною свічею або церковним хоругвою. Читали молитви про добрий урожай, обходили поля по периметру, освячуючи землю й сходи.
Після хресного ходу кожен присутній кидав на землю жменю зерна: це символізувало пожертву духам родючості та своєрідний обряд закликання родючості. Інколи жінки передбачали, яким буде врожай, ловлячи “заряджене” зерно в хустину й роздивляючись його колір і стан.
Увечері, повернувшись із поля, господині частували селян кашею з молодої пшениці, медовими коржиками та трав’яними напоями. Під звуки трембіти та дудки влаштовували імпровізовані вечорниці: співали пісні про родючість, жартували й танцювали.
На сьогоднішній день в селах уже не проводять таких обрядових хресних ходів, однак у деяких аграрних громадах відроджують “Федота-Урожайника” як частину етнофестивалю.
При цьому селяни все ще читають святому Феодоту молитви, у яких просять гарного врожаю та захисту від негоди.
До речі, дуже вдалим свято сьогодні вважається для прання.
Троїцька батьківська субота
7 червня як за новим, так і за старим стилем у православній церкві Троїцька батьківська субота – поминальний день напередодні Трійці. Її також називають Вселенська, оскільки цього дня моляться за упокій душі не тільки близьких, які пішли, а й усіх християн, які померли або загинули коли-небудь.
Сьогодні просять у Господа спасіння для душ тих, кого більше немає з нами. Вважається, що молитва живих допомагає померлим знайти спокій на небесах.
На Троїцьку суботу заведено йти до церкви, де проходять заупокійні служби, там же подають заупокійні записки, відвідують кладовища. Часто віряни несуть до храму так звані “панахидки” – продукти на помин, але, як наголошують священики, це не є обов’язковим, набагато важливіше помолитися цього дня.