• USD26.5

    EUR29.55

    RUR0.41

Политика

03.07.2015 09:25

Хто маскується під Партію пенсіонерів у Кіровограді?

imageЯкщо вже шанувальники пива спромоглися ще в 1992-му створити свою партію в Україні, то було б дивно, якби ніхто не створив партію пенсіонерів. Зареєстрована політична сила, покликана представляти інтереси більш ніж 12 з половиною мільйонів українських пенсіонерів, ще в 1999-му році, але до недавнього часу про її існування мало хто з кіровоградських пенсіонерів підозрював. Протягом же останніх кількох місяців вона раптом помітно активізувалася в Кіровограді і, якщо вірити голові її обласної організації, колишньому голові обласної ради, а нині пенсіонеру Миколі Ковальчуку, то молода для наших політичних терен структура налічує 17 первинних організацій в районах та містах Кіровоградщини. Принаймні цю цифру він озвучив під час партійної конференції в квітні.

Про появу партії кіровоградці дізналися з кричущо популістських білбордів у дусі «Даєш всім все безплатно й побільше!», розрахованих на віруючих у комуністично-соціалістичний рай. Найцікавіше, що в партії й не приховують, що це популізм чистої води і самореклама. Навіть на її офіційному сайті появу білбордів пояснюють тим, що «Кировоградская городская организация ППУ ведет активную информационную работу по узнаваемости партии», а не бореться за права пенсіонерів.

Нещодавно ж представники ППУ провели в обласному центрі дві акції начебто на захист соціально незахищених верств населення. Більшість із їхніх вимог цілком справедливі і обґрунтовані, адже нинішня влада сипле приводами для соціальної напруги, як з рогу достатку, переплюнувши попередників. Судячи з контингенту, можна було б подумати, що святе місце порожнім не буває, і після оголошення президентом Петром Порошенком декомунізації країни, прихильники КПУ просто стали під прапори ППУ. А через малочисельність склалося враження, що ці мітинги потрібні більше організаторам, ніж самим пенсіонерам.

Різко десонувала на загальному фоні мітингувальників похилого віку і явно не обтяжених депутатськими, суддівськими та чиновницькими пенсіями персона самого Миколи Ковальчука. Як відомо, ще недавно Микола Михайлович був не останньою людиною в обласній організації партії кардинально протилежного спрямування, яка боролася з чисельністю пенсіонерів, збільшивши страховий стаж та пенсійний вік для жінок. Чому раптом він тут опинився, тим більше, що нарікати йому, як колишньому високопоставленому чиновнику на маленьку пенсію не доводиться?

Єдине, чим у соціальному плані політика нинішнього Уряду зачіпає його особисті інтереси, це вираховуванням податку з чималенької пенсії. З одного боку справді нонсенс, коли спочатку платиш податки, щоб отримати пенсію, а потім із неї знову вираховують якісь податки. А з іншого боку, якщо вже говорити про соціальну справедливість, то чи можна вважати нормальною різницю між мінімальною та максимальною пенсією в десятки тисяч гривень? Однак це пенсіонера від політики Ковальчука анітрохи не хвилює, тож і плакатів із закликами зменшити шалений розрив між розмірами пенсій «найбагатших» і «найбідніших» пенсіонерів ви на цьому зібранні не побачили б. У програмі партії ми також не знайшли нічого подібного, хоча про це не говорили хоча б задля піару тільки ліниві політики. Тож інтереси яких пенсіонерів представляє новоявлена партія?

Очевидно, що інтереси колишніх кіровоградських регіоналів, причому далеко не завжди пенсійного віку, які хочуть на майбутніх місцевих виборах від інших партій знову потрапити до влади, а пенсіонерів використовують на своїх мітингах тільки для тримання плакатів та для «узнаваемости партии». Бо ж міську організацію очолив колишній голова Кіровської райради Кіровограда, ще один колишній регіонал Олександр Рацул 1976 року народження. Поповнили її лави й інші вихідці з ПР - голова Ленінської райради пенсіонер Валерій Заботкін та депутат обласної ради Геннадій Іванов 1965 року народження. І це тільки кілька прикладів. Для проведення партконференції ранніх і не дуже пенсіонерів у квітні обрали актову залу обласного центру дитячої та юнацької творчості, який також очолює екс-регіоналка. Не виключено, що й кістяк первинних організацій в районах складає колишній актив ПР. Чого ж пропадати цінним кадрам?

Надто багато збігів і спільного з ПР, щоб вважати їх випадковими, принаймні для Кіровоградської обласної організації ППУ.

Власне, все це цілком прогнозовано, але автор не має наміру протиставляти колишніх представників влади нинішнім чи порівнювати, хто кращий, а хто гірший. Просто пенсіонерам, на яких в ППУ розраховують як на потенційних виборців, слід пам"ятати, що центральну владу ми вже з вами обрали, і до неї дійсно є багато питань щодо пенсій, тарифів, цін і багато чого іншого. А на майбутніх виборах обиратимемо тих, від кого залежатимуть речі іншого порядку, але не менш важливі, такі як якість комунальних послуг, за які ми сьогодні віддаємо левову частку своїх зарплат і пенсій, стан дахів і ліфтів, доріг і прибудинкових територій та багато інших животрепетних проблем. І з допомогою таких от начебто соціально спрямованих партій до місцевих рад знову спробують пройти ті ж люди, що і зараз є депутатами (в міській раді колишні регіонали незмінно становлять більшість). Якщо ви задоволені їхньою роботою, то вам по дорозі з ППУ, незалежно від того, пенсіонер ви чи ні. Якщо ж ні, уважно дивіться, хто маскується за вивісками таких от політичних сил.

Джерело: «Рідний Кіровоград»

Похожие новости
← Назад
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ все новости